Пливуть поволі
Доми, собаки,
Солома, бильця..
Зламали долю
Старенькій бабці
Кати-убивці.
Старі ворота,
Гніздо лелече —
Усе на хвилі…
У греблі з рота
Мов кровотеча,
Мов болю вилив.
Орда жадлива,
Тварюки хижі
Вчинили вибух.
Під вінця гнівом
Вже повна діжа,
Терпець весь вибіг.
Тож начувайтесь,
Бридкі почвари!
Вже крикнув півень!
Не намагайтесь
Уникнуть кари,
Ба рине повінь!
Хай тобі трясця,
Гидото чорна!
Хоч на дерева
Ти поздирайся —
Та Божі жорна
Працюють ревно!
То що, гадюко?!
Мерщій тікай-но!
Пірнай, сволото,
В свою багнюку —
І чвакне файно
Жаске болото!
А ми поволі
Розкриєм крила,
Всотаєм сонце,
Постука воля,
Свобода мила
До нас в віконце.
В гніздечку шорхне
Птах пелехатий —
Поважний бусел.
З війни прийшовши,
Збудує хату
Онук бабусі.